Майже 92% людей у світі мають базовий доступ до електроенергії. Це — хороша новина. Але в контексті сталого розвитку вона звучить не як звіт про перемогу, а як нагадування, що шлях ще далеко не завершено.
Новий звіт Tracking SDG 7: The Energy Progress Report 2025, підготовлений IEA, IRENA, Світовим банком та іншими агенціями ООН, фіксує досягнення — і проблеми — на шляху до мети забезпечення універсального доступу до сучасної енергії до 2030 року.
666 мільйонів людей — досі без електроенергії
Попри прогрес, понад 666 мільйонів людей залишаються без доступу до базового електроживлення.
85 % із них живуть у Субсахарській Африці.
Щороку ця цифра зростає через кліматичні виклики, політичну нестабільність і брак фінансування.
Близько 2,1 мільярда людей усе ще готують їжу на вогнищах, дровах чи вугіллі.
А це — не лише про екологію. Це про загрозу життю, особливо жінкам і дітям у сільських регіонах.
Безпечні варіанти (біогаз, електричні плити від міні-мереж) існують, але вони не доходять до найбільш вразливих.
Найефективніше — це децентралізовані рішення: міні-мережі, автономні СЕС, локальні накопичувачі. Вони гнучкі, швидкі в реалізації й не залежать від централізованої інфраструктури.
У 2023 році міжнародна підтримка чистої енергетики досягла $21,6 млрд — це +27 % до попереднього року. Проте обсяг все одно менший, ніж у 2016 році.
І що особливо тривожно — гроші концентруються в обмеженій кількості країн.
Що ще важливо знати:
Що це означає для бізнесу?
Новий звіт Tracking SDG 7: The Energy Progress Report 2025, підготовлений IEA, IRENA, Світовим банком та іншими агенціями ООН, фіксує досягнення — і проблеми — на шляху до мети забезпечення універсального доступу до сучасної енергії до 2030 року.
666 мільйонів людей — досі без електроенергії
Попри прогрес, понад 666 мільйонів людей залишаються без доступу до базового електроживлення.
85 % із них живуть у Субсахарській Африці.
Щороку ця цифра зростає через кліматичні виклики, політичну нестабільність і брак фінансування.
Близько 2,1 мільярда людей усе ще готують їжу на вогнищах, дровах чи вугіллі.
А це — не лише про екологію. Це про загрозу життю, особливо жінкам і дітям у сільських регіонах.
Безпечні варіанти (біогаз, електричні плити від міні-мереж) існують, але вони не доходять до найбільш вразливих.
Найефективніше — це децентралізовані рішення: міні-мережі, автономні СЕС, локальні накопичувачі. Вони гнучкі, швидкі в реалізації й не залежать від централізованої інфраструктури.
У 2023 році міжнародна підтримка чистої енергетики досягла $21,6 млрд — це +27 % до попереднього року. Проте обсяг все одно менший, ніж у 2016 році.
І що особливо тривожно — гроші концентруються в обмеженій кількості країн.
Що ще важливо знати:
- Розвиток ВДЕ продовжується: середня потужність ВДЕ на душу населення в країнах, що розвиваються, зросла до 341 Вт (вдвічі більше, ніж у 2015).
- Енергоефективність зростає повільно: енергоінтенсивність зменшилась на 2,1 %, але для виконання цілей SDG потрібно щонайменше 4 % щороку.
- Країни Азії лідирують: Центральна і Південна Азія скоротили дефіцит доступу до електроенергії з 414 млн (у 2010) до лише 27 млн (у 2023).
Що це означає для бізнесу?
- Ринок буде рости. Глобальні інвестиції в розподілену енергетику зростають — а отже, попит на технології, знання та експертизу теж.
- Перевага — у гнучких рішеннях. Локальні енергетичні системи з накопиченням — майбутнє не лише для країн, що розвиваються, а й для підприємств у кризових умовах.
- Фокус — на ефективність. Питання не лише у виробництві електроенергії, а й у тому, як її споживати розумно.