Новини компанії

Про недостачу вугілля для опалювального сезону 2021/22 − радник прем'єра Бойко

ТЕС не вийдуть на планові показники запасів вугілля в поточному ОЗП (осінньо зимовий період), але ситуація в "ДТЕК Енерго", а також рішення щодо стабілізації фінансового стану ПАТ "Центренерго" дозволяють говорити про можливість проходження ними ОЗП в штатному режимі, передає Енергореформа.

Так вважає радник прем'єр-міністра Юрій Бойко.

"Для мене абсолютно очевидно, що в цей ОЗП ми не вийдемо на планові показники накопичення вугілля. Але головне завдання не в тому, щоб досягти цих цифр, які на сьогодні в силу різних причин, в тому числі та об'єктивних, недосяжні. Куди важливіше забезпечити безперебійну роботу теплової генерації в найхолодніші місяці, і тут важливі, так звані, робочі розрахунки, що складаються в тому, щоб аналізувати сальдо наявності вугілля на складах ТЕС і розуміти, чи дозволить його прихід пройти ОЗП і мати залишки палива чи ні ", - сказав Бойко, відповідаючи на питання журналістів в ході відвідування Запорізької АЕС з нагоди 25-річчя "Енергоатому".

За його словами, якщо аналізувати показники накопичення вугілля з урахуванням укладених контрактів на його постачання, реалістичних очікувань їх виконання, а також участі теплової генерації в покритті графіка навантажень, то компанія "ДТЕК Енерго", яка об'єднує три ТЕС, найімовірніше, буде здатна працювати в ОЗП в штатному режимі, хоча і буде мати незначні залишки палива.

"Ми бачимо, що в принципі по компанії ДТЕК при песимістичному сценарії, який передбачає холодну зиму, ми виходимо з ОЗП з позитивним сальдо, але з дуже незначними залишками на складах", - пояснив Бойко. Разом з тим він зазначив, що за "Центренерго" були найбільші ризики зупинки виробництва електроенергії, якби не втручання держави.

"За" Центренерго "ситуація була критичніше, тому ми доклали зусиль, щоб компанія отримала додатковий ресурс для імпорту вугілля. Якщо не втручатися, то по "Центренерго" були найбільші ризики зупинки", - зазначив радник прем'єра.

"Тепер очікуємо ефективної роботи менеджменту з постачання вугілля, незважаючи на те, що ціна істотно зросла", - підкреслив він.

Водночас Бойко наголошував на складнощі з постачанням імпортного вугілля, враховуючи агресивний вихід на ринки, в тому числі європейський, Китаю, зазнає дефіцит ресурсу.

За його словами, у вересні "ДТЕК Енерго" і "Центренерго" недоотримали в цілому 70 тис. Тонн вугілля з Польщі, з огляду на підвищений попит на нього.

Як повідомляла Енергореформа, раніше в ході відвідування ЗАЕС Бойко зазначив, що "Центренерго" акумульовано понад 1,5 млрд грн для закупівлі вугілля, в першу чергу, завдяки перевідступу держкомпаній НАЕК "Енергоатом" і ПрАТ "Укргідроенерго" черги за платежем з балансуючого ринку (близько 700 млн грн), а також передоплаті НАК "Нафтогаз України" придбаної у генкомпанії електроенергії на перший квартал 2022 року (близько 400 млн грн).

Крім цього, за його словами, "Центренерго" використовує більш адекватну торговельну стратегію, і таким чином "напрацювало певну суму грошей".

За розрахунками агентства "Інтерфакс-Україна", з 1 по 18 жовтня запаси вугілля ГК ТЕС впали на 13,8% або на 99,5 тис. Тонн. На ранок 18 жовтня запаси становили 623,7 тис. тонн.

Протягом, щонайменше, місяця запаси вугілля в 3-4 рази менше планових.

Міністр енергетики Герман Галущенко на початку жовтня відзначав, що в жовтні 2021 року - березні 2022 року очікується витрата вугілля енергетичних марок на рівні 15,3 млн тонн, з яких український видобуток складе близько 9 млн тонн, а вже законтрактовані обсяги імпорту - близько 4 млн тонн. Таким чином, Україна повинна додатково законтрактувати ще близько 2-2,5 млн тонн енерговугілля.

ДТЕК ("Західенерго", "Дніпроенерго", "Східенерго") раніше повідомив про контрактування близько 0,5 млн тонн вугілля, в т.ч. з Польщі - 320 тис. тонн, США - 150 тис. тонн. Обсяги постачання вугілля з РФ і Казахстану компанія поки не розголошували.

Своєю чергою "Центренерго" в кінці вересня повідомило, що компанія законтрактувала на майбутній опалювальний сезон майже 0,5 млн тонн вугілля, в т.ч. з Польщі - 350 тис. тонн, Казахстану - 100 тис. тонн.