Прийнято «Оновлену енергетичну стратегію України до 2035 року».
Оновлена енергетична стратегія -35 не містить оцінок ризиків та методів управління ними. При формуванні стратегії слід брати до уваги відповідність генерування електричної енергії потребам та кількість первинних енергетичних ресурсів (газ, нафта, вугілля, уран та вітер, вода, сонце).
Стратегія - 35 містить недостатньо для успішності галузі завдань для реалізації на перші три-п’ять років. Відсутній огляд перспектив розвитку галузі, які мала б закласти Стратегія-35. Успішне формулювання та реалізація стратегії — важливі складові розвитку економіки України, так як і від виробництва електричної енергії залежать стабільний розвиток економіки.
Важливо враховувати подальший розвиток України, так як орієнтування на “важку промисловість” (важка та оборонна промисловості, металургія, хімічна галузь) — це один рівень потреб в електроенергії, на високотехнологічну продукцію — зовсім інша.
Електроенергетика - сфера з довготривалим періодом інвестування. Реалізація проектів може займати і 12, і 15, і 25 років, тому енергетичну стратегію потрібно б було сформулювати до 2050-го року зі врахуванням стратегії економічного розвитку країни. Існує багато видів генерації електроенергії (атомна, теплова, гідроенергетика, сонячна, вітрова, та інші). Кожен із видів має свої проблеми та перспективи розвитку.
Теплова енергетика у критичному стані. При тому, що теплові електростанції та електроцентралі займають майже 63% всієї потужності від електрогенерації в Україні, вони генерують близько 40% енергії. Встановлена потужність теплових електростанцій (ТЕС) і теплових електроцентралей (ТЕЦ) становить близько 62% загальної встановленої потужності всієї електрогенерації України, але виробляють вони лише менше 40% всієї енергії в країні, працюючи за недопустимих екологічних показників і дуже низькому коефіцієнті потужності та ефективності. Все більше палива потрібно для виробництва через застарілість обладнання. Стратегія не містить перспектив розвитку галузі.
Атомна енергетика наразі є провідною у виробництві електроенергії, виробляючи 50% при 25% АЕС у структурі генеруючих потужностей. Основні проблеми галузі — безпека, термін експлуатації енергетичних блоків, введення в експлуатацію нових потужностей.
Відновлювальна енергетика займає важливе місце в структурі генерування потужностей в Україні. Зокрема, гідроенергетика забезпечує основні змінні потужності в енергетичній системі України. В Україні гідроелектростанції потребують модернізації. Що стосується вітрових та сонячних електростанцій, ці джерела енергії явно прогресують завдяки Паризькій угоді та екологічності генерування електроенергії. До проблем галузі відносяться нестабільність і низькі нормативи резервування.
Стратегія-35 має опиратися на сумісність та збалансованість усіх наявних видів виробництва електроенергії. Необхідні модернізація наявних та введення в експлуатацію нових енергетичних блоків для запобігання підвищення вартості електроенергії.