21 квітня 2025 р. Українська енергетична біржа (УЕБ) запровадила гарантійний внесок ― 5 % від вартості обсягу електроенергії за договором, який має сплачувати лише покупець та який зберігається до повного виконання зобов’язань. Із 8 травня частину цього внеску дозволено покривати акредитованою банківською гарантією.
ENERGY 365 підтримує посилення договірної дисципліни, але:
Асиметрія зобов’язань
Коли лише покупець блокує власні обігові кошти, а продавець і далі може в односторонньому порядку скорочувати обсяг поставки, ринок втрачає основоположний принцип рівності сторін. Усупереч статті 5 Закону «Про ринок електроенергії» та ст. 627 ЦКУ, покупець стає заручником умов, які він не може прогнозувати: при зриві поставки його кошти «заморожені», а компенсаційного механізму — немає. Це фактично створює дискримінаційний доступ і погіршує конкуренцію, бо фінансовий тиск концентрується лише на одній стороні угоди.
У більшості європейських моделей кожна сторона договору несе пропорційний фінансовий ризик:
· EFET Master Agreement дозволяє будь-якій зі сторін вимагати адекватне забезпечення (cash collateral, банківську чи корпоративну гарантію) від контрагента, якщо його кредитний профіль погіршується. Тобто вимога «дзеркальна» й активується симетрично.
· EEX/ECC беруть на себе роль центрального контрагента: біржа стає покупцем для кожного продавця й продавцем для кожного покупця, а тому стягує маржу (Initial/Variation Margin) з обох сторін, залежно від відкритих позицій. Це усуває перекіс і гарантує виконання договору незалежно від того, хто саме не виконав зобов’язання.
Висновок очевидний: європейська практика виходить зі справедливого розподілу ризиків — той, хто може порушити зобов’язання, забезпечує їх коштом власного депонування чи гарантії. Український ринок має інтегруватися до цих стандартів, інакше постачальники зазнаватимуть фінансових втрат, а ціноутворення залишатиметься нестабільним.
Що необхідно змінити
1. Дзеркальна фінансова відповідальність продавців: обов’язковий забезпечувальний депозит або банківська гарантія на повний обсяг поставки.
2. Уніфікація шаблонів договорів УЕБ із чіткою та однаковою відповідальністю сторін за недопоставку/недоотримання.
3. Оновлення Постанови КМУ № 499 і регламенту УЕБ – запровадити двосторонню модель забезпечення, скоординовану з європейськими стандартами (EFET, EMIR/REMIT, ECC).
ENERGY 365 підтримує посилення договірної дисципліни, але:
Асиметрія зобов’язань
- Постанова КМУ № 499 покладає внесок виключно на покупців.
- Продавці водночас зберігають право односторонньо зменшувати обсяг поставки. У травні 2025 р. ДП «Гарантований покупець» користується цією опцією доволі часто, позбавляючи трейдерів можливості прогнозувати портфель.
Коли лише покупець блокує власні обігові кошти, а продавець і далі може в односторонньому порядку скорочувати обсяг поставки, ринок втрачає основоположний принцип рівності сторін. Усупереч статті 5 Закону «Про ринок електроенергії» та ст. 627 ЦКУ, покупець стає заручником умов, які він не може прогнозувати: при зриві поставки його кошти «заморожені», а компенсаційного механізму — немає. Це фактично створює дискримінаційний доступ і погіршує конкуренцію, бо фінансовий тиск концентрується лише на одній стороні угоди.
У більшості європейських моделей кожна сторона договору несе пропорційний фінансовий ризик:
· EFET Master Agreement дозволяє будь-якій зі сторін вимагати адекватне забезпечення (cash collateral, банківську чи корпоративну гарантію) від контрагента, якщо його кредитний профіль погіршується. Тобто вимога «дзеркальна» й активується симетрично.
· EEX/ECC беруть на себе роль центрального контрагента: біржа стає покупцем для кожного продавця й продавцем для кожного покупця, а тому стягує маржу (Initial/Variation Margin) з обох сторін, залежно від відкритих позицій. Це усуває перекіс і гарантує виконання договору незалежно від того, хто саме не виконав зобов’язання.
Висновок очевидний: європейська практика виходить зі справедливого розподілу ризиків — той, хто може порушити зобов’язання, забезпечує їх коштом власного депонування чи гарантії. Український ринок має інтегруватися до цих стандартів, інакше постачальники зазнаватимуть фінансових втрат, а ціноутворення залишатиметься нестабільним.
Що необхідно змінити
1. Дзеркальна фінансова відповідальність продавців: обов’язковий забезпечувальний депозит або банківська гарантія на повний обсяг поставки.
2. Уніфікація шаблонів договорів УЕБ із чіткою та однаковою відповідальністю сторін за недопоставку/недоотримання.
3. Оновлення Постанови КМУ № 499 і регламенту УЕБ – запровадити двосторонню модель забезпечення, скоординовану з європейськими стандартами (EFET, EMIR/REMIT, ECC).