Влітку Верховна Рада ухвалила зміни до деяких законів України щодо відновлення та зеленої трансформації енергетичної системи України, який має вирішити низку важливих завдань у галузі енергетики. Серед іншого – доповнити процес децентралізації української енергосистеми через можливість самовиробництва електричної енергії споживачами.
Самовиробництво електроенергії - це процес виробництва електроенергії для власних потреб. Воно може здійснюватися за допомогою різних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова, гідроенергія, біомаса та інші.
Самовиробництво електроенергії має ряд переваг, зокрема:
Завдяки новій системі, споживачі, як побутові, так і непобутові зможуть встановлювати генерувальні установки і продавати надлишок енергії в мережу, а у разі коли виробленої електричної енергії буде недостатньо , навпаки, закупити її.
В Україні самовиробництво електроенергії регулюється законодавством. Зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає, що активні споживачі мають право виробляти електричну енергію для власних потреб.
Згідно пп. 32 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон), активний споживач – це споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є професійною та/або господарською діяльністю.
Набуття та втрата статусу визначено ч. 1 ст. 58-1 Закону, відповідно до якої споживач набуває статусу активного споживача одночасно з:
Споживач також набуває статусу активного споживача у разі встановлення установки зберігання енергії з метою участі у ринку допоміжних послуг, надання послуг з балансування та купівлі-продажу електроенергії, яка використовується для зберігання енергії в установках зберігання енергії, на організованих сегментах ринку самостійно або у складі агрегованих груп.
Активний споживач із встановленою потужністю генеруючих електроустановок більше 1 МВт втрачає статус активного споживача на календарний рік у разі, якщо за попередній календарний рік обсяг відпуску електричної енергії, виробленої генеруючими електроустановками активного споживача, у мережу перевищив 50 відсотків загального обсягу споживання електричної енергії (з мережі та з генеруючих електроустановок активного споживача) такого активного споживача.
Вимоги до активного споживача
Згідно ч. 9 ст. 58-1 Закону, виробництво електричної енергії активними споживачами, третіми особами, що приєднані до електричних мереж активних споживачів, вважається виробництвом електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на виробництво електричної енергії, за умови що встановлена потужність таких генеруючих електроустановок на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт.
Згідно ч. 2 ст. 58-1 Закону, непобутовий споживач має право встановлювати генеруючі установки, призначені для виробництва електричної енергії, приєднані до електроустановок, призначених для споживання електричної енергії напряму або через мережі такого споживача, за умови що встановлена потужність таких електроустановок не перевищує величину дозволеної (договірної) потужності електроустановок такого споживача, призначених для споживання електричної енергії та продажу виробленої, але не спожитої електричної енергії за механізмом самовиробництва відповідно до статті 96 Закону України "Про альтернативні джерела енергії".
НКРЕКП постановою від 29.12.2023 N 2651 затвердила Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї.
Документ визначає порядок дій учасників ринку електричної енергії та постачальників послуг комерційного обліку під час продажу та обліку електричної енергії, виробленої генеруючими установками активних споживачів, та розрахунків за неї.
Постанова набрала чинності 30 грудня 2023 року.
Запровадження механізму самовиробництва відкриває можливості для непобутових споживачів встановлювати генеруючі потужності, в першу чергу, СЕС, для часткового покриття власного споживання електроенергії. Найбільшими стимулами є дохідність самовиробництва (може становити до 16 % річних) та покращення забезпечення власних енергетичних потреб в умовах відключень електропостачання.
Найбільшим ризиком для інвестування у самовиробництво є воєнний фактор, зокрема, ризики руйнування чи пошкодження потужностей, а також припинення чи скорочення масштабів економічної діяльності. Ще одним стримуючим фактором є менш ризикові та більш дохідні альтернативні способи інвестувати кошти, наприклад, купівля облігацій внутрішньої державної позики в гривні, що наразі має вищу дохідність та ін.
Побутові споживачі, для яких ціна електроенергії утримується на рівні значно нижче ринкового, не мають достатніх економічних стимулів для інвестування в будівництво генеруючих установок за механізмом самовиробництва та, при незмінності умов, не будуть активно користуватись цим механізмом.
Враховуючи поточні стимули та ризики, не варто очікувати стрімкого збільшення генеруючої потужності активних споживачів за механізмом самовиробництва у короткостроковому періоді.
Самовиробництво електроенергії - це процес виробництва електроенергії для власних потреб. Воно може здійснюватися за допомогою різних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова, гідроенергія, біомаса та інші.
Самовиробництво електроенергії має ряд переваг, зокрема:
- Зниження витрат на електроенергію.
- Підвищення енергонезалежності.
- Зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
Завдяки новій системі, споживачі, як побутові, так і непобутові зможуть встановлювати генерувальні установки і продавати надлишок енергії в мережу, а у разі коли виробленої електричної енергії буде недостатньо , навпаки, закупити її.
В Україні самовиробництво електроенергії регулюється законодавством. Зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає, що активні споживачі мають право виробляти електричну енергію для власних потреб.
Згідно пп. 32 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон), активний споживач – це споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є професійною та/або господарською діяльністю.
Набуття та втрата статусу визначено ч. 1 ст. 58-1 Закону, відповідно до якої споживач набуває статусу активного споживача одночасно з:
- укладенням договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу; або
- укладенням договору з гарантованим покупцем або постачальником універсальних послуг про продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.
Споживач також набуває статусу активного споживача у разі встановлення установки зберігання енергії з метою участі у ринку допоміжних послуг, надання послуг з балансування та купівлі-продажу електроенергії, яка використовується для зберігання енергії в установках зберігання енергії, на організованих сегментах ринку самостійно або у складі агрегованих груп.
Активний споживач із встановленою потужністю генеруючих електроустановок більше 1 МВт втрачає статус активного споживача на календарний рік у разі, якщо за попередній календарний рік обсяг відпуску електричної енергії, виробленої генеруючими електроустановками активного споживача, у мережу перевищив 50 відсотків загального обсягу споживання електричної енергії (з мережі та з генеруючих електроустановок активного споживача) такого активного споживача.
Вимоги до активного споживача
Згідно ч. 9 ст. 58-1 Закону, виробництво електричної енергії активними споживачами, третіми особами, що приєднані до електричних мереж активних споживачів, вважається виробництвом електричної енергії для власних потреб та не потребує отримання ліцензії на виробництво електричної енергії, за умови що встановлена потужність таких генеруючих електроустановок на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт.
Згідно ч. 2 ст. 58-1 Закону, непобутовий споживач має право встановлювати генеруючі установки, призначені для виробництва електричної енергії, приєднані до електроустановок, призначених для споживання електричної енергії напряму або через мережі такого споживача, за умови що встановлена потужність таких електроустановок не перевищує величину дозволеної (договірної) потужності електроустановок такого споживача, призначених для споживання електричної енергії та продажу виробленої, але не спожитої електричної енергії за механізмом самовиробництва відповідно до статті 96 Закону України "Про альтернативні джерела енергії".
НКРЕКП постановою від 29.12.2023 N 2651 затвердила Порядок продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, та розрахунків за неї.
Документ визначає порядок дій учасників ринку електричної енергії та постачальників послуг комерційного обліку під час продажу та обліку електричної енергії, виробленої генеруючими установками активних споживачів, та розрахунків за неї.
Постанова набрала чинності 30 грудня 2023 року.
Запровадження механізму самовиробництва відкриває можливості для непобутових споживачів встановлювати генеруючі потужності, в першу чергу, СЕС, для часткового покриття власного споживання електроенергії. Найбільшими стимулами є дохідність самовиробництва (може становити до 16 % річних) та покращення забезпечення власних енергетичних потреб в умовах відключень електропостачання.
Найбільшим ризиком для інвестування у самовиробництво є воєнний фактор, зокрема, ризики руйнування чи пошкодження потужностей, а також припинення чи скорочення масштабів економічної діяльності. Ще одним стримуючим фактором є менш ризикові та більш дохідні альтернативні способи інвестувати кошти, наприклад, купівля облігацій внутрішньої державної позики в гривні, що наразі має вищу дохідність та ін.
Побутові споживачі, для яких ціна електроенергії утримується на рівні значно нижче ринкового, не мають достатніх економічних стимулів для інвестування в будівництво генеруючих установок за механізмом самовиробництва та, при незмінності умов, не будуть активно користуватись цим механізмом.
Враховуючи поточні стимули та ризики, не варто очікувати стрімкого збільшення генеруючої потужності активних споживачів за механізмом самовиробництва у короткостроковому періоді.