У рамках 24-го саміту Україна – ЄС Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн передала українській стороні аналітичний звіт щодо імплементації Україною права ЄС. Він оцінює прогрес у наближенні українського законодавства до європейського і доповнює висновок Єврокомісії щодо заявки України на членство в ЄС. Про це повідомляє прес-служба Держенергоефективності.
Саме у секторі «Енергетика», враховуючи енергоефективність та відновлювану енергетику, разом із 3 іншими секторами Україна одержала найвищу оцінку - «хороший рівень підготовки» за п’ятибальною шкалою оцінювання.
Єврокомісія позитивно відзначила прогрес України у гармонізації законодавства до європейського у сфері енергоефективності, комерційного обліку теплопостачання, екодизайну та енергомаркування, а також у створенні законодавчої основи для розвитку сфери біометану.
Таких суттєвих зрушень вдалося досягти завдяки продуктивній роботі Держенергоефективності із Міненерго, із сумлінним виконанням завдань Угоди про асоціації з ЄС.
«У сфері енергоефективності в Україні прийнято кілька важливих основних законодавчих актів, включаючи Закон України «Про енергетичну ефективність», який значною мірою узгоджується з Директивою ЄС 2012/27/ЄС», - зазначено у звіті.
Європейські партнери також звернули увагу у звіті на те, що Україна врахувала практику ЄС у впровадженні систем енергоменеджменту в органах державної влади, обласних адміністраціях та підпорядкованих їм підприємствах. «Закон «Про енергетичну ефективність», над виконанням якого ми зараз працюємо, дійсно, відіграє вагому роль в євроінтеграційному процесі. Відповідно до закону ми відмовляємося від пострадянських, адміністративних принципів управління цієї сферою й впроваджуємо сучасні практики політики енергоефективності», – прокоментував Голова Держенергоефективності Валерій Безус.
Законодавство України значною мірою узгоджено й з вимогами ЄС у сфері екодизайну та енергомаркування, зазначила у звіті Єврокомісія.
Щоб забезпечити доступ споживачів саме до енергоефективного обладнання і техніки, Держенергоефективності активізувало роботу над технічним регулюванням. У 2022 році Агентство розробило 9 нових регламентів, з яких 3 було прийнято. Всього впроваджено 29 регламентів з екодизайну та 16 – з енергомаркування, розробником яких є Агентство.
Аналізуючи стан відновлюваної енергетики, Єврокомісія акцентувала увагу на тому, що Україна створила умови для сегменту біометану: «У жовтні 2021 року до Закону України «Про альтернативні види палива» було внесено зміни, які запровадили рамки для стимулювання виробництва біометану».
«На виконання зазначеного закону ми вже розробили реєстр гарантій походження біометану. Також взяли участь у підготовці меморандуму, який у рамках саміту уклали Уряд України та Єврокомісія для співпраці у сфері відновлюваних газів», - прокоментував Валерій Безус.
Зазначається, що не обійшла увагою Єврокомісія й активізацію роботи України над механізмом гарантій походження енергії з відновлюваних джерел. Законопроект щодо запровадження єдиної системи обігу гарантій походження підготовлено
Держенергоефективності та подано до Міненерго.
Держенергоефективності продовжить роботу над імплементацією усіх завдань, передбачених Угодою про асоціацію із ЄС. Усі заплановані кроки є необхідними як для енергетичної трансформації, так і для наближення перспективи повноцінного членства в ЄС.
Саме у секторі «Енергетика», враховуючи енергоефективність та відновлювану енергетику, разом із 3 іншими секторами Україна одержала найвищу оцінку - «хороший рівень підготовки» за п’ятибальною шкалою оцінювання.
Єврокомісія позитивно відзначила прогрес України у гармонізації законодавства до європейського у сфері енергоефективності, комерційного обліку теплопостачання, екодизайну та енергомаркування, а також у створенні законодавчої основи для розвитку сфери біометану.
Таких суттєвих зрушень вдалося досягти завдяки продуктивній роботі Держенергоефективності із Міненерго, із сумлінним виконанням завдань Угоди про асоціації з ЄС.
«У сфері енергоефективності в Україні прийнято кілька важливих основних законодавчих актів, включаючи Закон України «Про енергетичну ефективність», який значною мірою узгоджується з Директивою ЄС 2012/27/ЄС», - зазначено у звіті.
Європейські партнери також звернули увагу у звіті на те, що Україна врахувала практику ЄС у впровадженні систем енергоменеджменту в органах державної влади, обласних адміністраціях та підпорядкованих їм підприємствах. «Закон «Про енергетичну ефективність», над виконанням якого ми зараз працюємо, дійсно, відіграє вагому роль в євроінтеграційному процесі. Відповідно до закону ми відмовляємося від пострадянських, адміністративних принципів управління цієї сферою й впроваджуємо сучасні практики політики енергоефективності», – прокоментував Голова Держенергоефективності Валерій Безус.
Законодавство України значною мірою узгоджено й з вимогами ЄС у сфері екодизайну та енергомаркування, зазначила у звіті Єврокомісія.
Щоб забезпечити доступ споживачів саме до енергоефективного обладнання і техніки, Держенергоефективності активізувало роботу над технічним регулюванням. У 2022 році Агентство розробило 9 нових регламентів, з яких 3 було прийнято. Всього впроваджено 29 регламентів з екодизайну та 16 – з енергомаркування, розробником яких є Агентство.
Аналізуючи стан відновлюваної енергетики, Єврокомісія акцентувала увагу на тому, що Україна створила умови для сегменту біометану: «У жовтні 2021 року до Закону України «Про альтернативні види палива» було внесено зміни, які запровадили рамки для стимулювання виробництва біометану».
«На виконання зазначеного закону ми вже розробили реєстр гарантій походження біометану. Також взяли участь у підготовці меморандуму, який у рамках саміту уклали Уряд України та Єврокомісія для співпраці у сфері відновлюваних газів», - прокоментував Валерій Безус.
Зазначається, що не обійшла увагою Єврокомісія й активізацію роботи України над механізмом гарантій походження енергії з відновлюваних джерел. Законопроект щодо запровадження єдиної системи обігу гарантій походження підготовлено
Держенергоефективності та подано до Міненерго.
Держенергоефективності продовжить роботу над імплементацією усіх завдань, передбачених Угодою про асоціацію із ЄС. Усі заплановані кроки є необхідними як для енергетичної трансформації, так і для наближення перспективи повноцінного членства в ЄС.