Впровадження Українською енергетичною біржою (УЕБ) гарантійного внеску для покупців електроенергії в рамках двосторонніх договорів викликає низку обґрунтованих зауважень щодо його справедливості та відповідності принципам рівності сторін у договірних відносинах.
18 квітня Аукціонним комітетом з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами було погоджено запровадження механізму формування та внесення гарантійного забезпечення під виконання зобов’язань за двосторонніми договорами учасниками торгів на УЕБ відповідно до «Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 499 (далі – Порядок).
Зазначеним Порядком визначено, що гарантійний внесок вноситься покупцями на рахунок організатора аукціону для забезпечення укладення за результатами аукціонів двосторонніх договорів та для виконання зобов’язань за ними.
Пунктом 15 даного Порядку визначено, що для забезпечення укладення за результатами аукціонів двосторонніх договорів та виконання зобов’язань за ними покупці, які мають намір взяти участь в аукціоні, в порядку та строк, що визначені регламентом аукціону, перераховують гарантійний внесок організатору аукціону, розмір якого не може перевищувати 25 відсотків вартості обсягу цінової заявки за стартовою ціною.
Оскільки досі гарантійний внесок покупців покривав лише ризики не підписання договору купівлі-продажу, у відповідності до Порядку Аукціонним комітетом з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами було винесено зміни до Регламенту аукціону в частині забезпечення покриття гарантійним внеском також і виконання зобов’язань за двосторонніми договорами.
Відповідно, гарантійний внесок під виконання, фактично, буде виконувати роль поставної маржі та стимулювати учасників-покупців дотримуватись умов виконання договору та частково компенсувати збитки продавців, у випадку якщо ціни на короткостроковому ринку будуть менші за ціни за двостороннім договором.
Однак таке нововведення – запроваджений механізм гарантійного внеску в розмірі 5% вартості обсягу електроенергії, що підлягає поставці за двостороннім договором, хоча і має на меті підвищення відповідальності учасників ринку, водночас створює низку суттєвих бар’єрів, які негативно впливають на ринкову конкуренцію та загальну фінансову стійкість постачальників, особливо дрібних та середніх.
По-перше, гарантійний внесок покладається виключно на покупців, тоді як продавці не несуть аналогічних фінансових зобов’язань. Це створює дисбаланс у договірних відносинах, порушуючи принцип рівності сторін. У випадку невиконання договору продавцем, покупець не має аналогічного механізму захисту своїх інтересів.
По-друге, УЕБ є приватною організацією, частка якої, за інформацією з відкритих джерел, може належати офшорним компаніям, зокрема з Кіпру. Так, виникає питання щодо прозорості та підзвітності біржі, особливо в контексті управління значними коштами, отриманими як гарантійні внески.
По-третє, як приватна структура, УЕБ не підпадає під прямий державний контроль, що ускладнює моніторинг її діяльності та забезпечення дотримання прав учасників ринку.
По-четверте, кошти, внесені покупцями як гарантійний внесок, зберігаються на рахунках біржі. Це дає можливість УЕБ використовувати ці кошти для отримання додаткового прибутку та збагачення його бенефіціарів, наприклад, через розміщення на депозитах, що не передбачено умовами договорів і не приносить вигоди покупцям.
Структура власності УЕБ є досить цікава. Засновниками біржі є три Товариства, якими через офшорну компанію на Кіпрі володіє (є кінцевим бенефіціаром) Дубовський Олексій Євгенович.
18 квітня Аукціонним комітетом з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами було погоджено запровадження механізму формування та внесення гарантійного забезпечення під виконання зобов’язань за двосторонніми договорами учасниками торгів на УЕБ відповідно до «Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 499 (далі – Порядок).
Зазначеним Порядком визначено, що гарантійний внесок вноситься покупцями на рахунок організатора аукціону для забезпечення укладення за результатами аукціонів двосторонніх договорів та для виконання зобов’язань за ними.
Пунктом 15 даного Порядку визначено, що для забезпечення укладення за результатами аукціонів двосторонніх договорів та виконання зобов’язань за ними покупці, які мають намір взяти участь в аукціоні, в порядку та строк, що визначені регламентом аукціону, перераховують гарантійний внесок організатору аукціону, розмір якого не може перевищувати 25 відсотків вартості обсягу цінової заявки за стартовою ціною.
Оскільки досі гарантійний внесок покупців покривав лише ризики не підписання договору купівлі-продажу, у відповідності до Порядку Аукціонним комітетом з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами було винесено зміни до Регламенту аукціону в частині забезпечення покриття гарантійним внеском також і виконання зобов’язань за двосторонніми договорами.
Відповідно, гарантійний внесок під виконання, фактично, буде виконувати роль поставної маржі та стимулювати учасників-покупців дотримуватись умов виконання договору та частково компенсувати збитки продавців, у випадку якщо ціни на короткостроковому ринку будуть менші за ціни за двостороннім договором.
Однак таке нововведення – запроваджений механізм гарантійного внеску в розмірі 5% вартості обсягу електроенергії, що підлягає поставці за двостороннім договором, хоча і має на меті підвищення відповідальності учасників ринку, водночас створює низку суттєвих бар’єрів, які негативно впливають на ринкову конкуренцію та загальну фінансову стійкість постачальників, особливо дрібних та середніх.
По-перше, гарантійний внесок покладається виключно на покупців, тоді як продавці не несуть аналогічних фінансових зобов’язань. Це створює дисбаланс у договірних відносинах, порушуючи принцип рівності сторін. У випадку невиконання договору продавцем, покупець не має аналогічного механізму захисту своїх інтересів.
По-друге, УЕБ є приватною організацією, частка якої, за інформацією з відкритих джерел, може належати офшорним компаніям, зокрема з Кіпру. Так, виникає питання щодо прозорості та підзвітності біржі, особливо в контексті управління значними коштами, отриманими як гарантійні внески.
По-третє, як приватна структура, УЕБ не підпадає під прямий державний контроль, що ускладнює моніторинг її діяльності та забезпечення дотримання прав учасників ринку.
По-четверте, кошти, внесені покупцями як гарантійний внесок, зберігаються на рахунках біржі. Це дає можливість УЕБ використовувати ці кошти для отримання додаткового прибутку та збагачення його бенефіціарів, наприклад, через розміщення на депозитах, що не передбачено умовами договорів і не приносить вигоди покупцям.
Структура власності УЕБ є досить цікава. Засновниками біржі є три Товариства, якими через офшорну компанію на Кіпрі володіє (є кінцевим бенефіціаром) Дубовський Олексій Євгенович.
По-п’яте, у разі банкрутства або інших фінансових проблем УЕБ, існує ризик втрати внесених коштів покупцями. Відсутність чітких механізмів захисту цих коштів підсилює фінансові ризики для учасників ринку.
Також, відсутній прозорий механізм використання та повернення коштів покупцям. На біржі не встановлено чітких гарантій повернення забезпечувальних коштів у разі їх невикористання. Покупці не мають доступу до інформації, яким чином біржа розпоряджається цими грошима, чи вони знаходяться на окремих рахунках, чи підлягають захисту від накладення обтяжень на рахунки біржі та звернення стягнення у разі банкрутства біржі.
Такі дії сприяють додатковому фінансовому навантаженню для покупців на УЕБ. Так як окрім надання 5% гарантійного платежу, покупці вже зобов’язані оплачувати авансовий внесок, який зараховується в платежі за двосторонніми договорами, та оплачувати електроенергію авансом (вся державна генерація працює по попередній оплаті).
Підсумовуючи, робимо висновок, що положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП визначено, що всі учасники ринку повинні мати рівні права та умови доступу до інфраструктури та механізмів ринку. Нормативними документами не має прямого визначення поняття «гарантійний внесок» для двосторонніх договорів.
Запроваджений механізм внесення такого гарантійного внеску навантажує лише одну сторону відносин — покупців, що є проявом дискримінації та не враховує реальної платоспроможності малих і середніх постачальників, яким набагато важче акумулювати значні кошти під гарантії, а банки вимагають додаткові забезпечення під такі гарантії, що ще більше обтяжує бізнес. Такими діями УЕБ зменшує зацікавленість малих та середніх підприємств до участі в торгах як конкурентоспроможних учасників, що веде до монополізації та зростання цін на електричну енергію.
Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами у процесі погодження запровадження механізму формування та внесення гарантійного забезпечення під виконання зобов’язань за двосторонніми договорами учасниками торгів на УЕБ діяв лише в інтересах засновників та бенефіціарних власників УЕБ, з метою збагачення та збільшення їх капіталів, а не в інтересах бізнесу, а тим паче споживачів як кінцевої ланки учасників ринку електричної енергії.
*Вся наведена інформація міститься у відкритих джерелах
Також, відсутній прозорий механізм використання та повернення коштів покупцям. На біржі не встановлено чітких гарантій повернення забезпечувальних коштів у разі їх невикористання. Покупці не мають доступу до інформації, яким чином біржа розпоряджається цими грошима, чи вони знаходяться на окремих рахунках, чи підлягають захисту від накладення обтяжень на рахунки біржі та звернення стягнення у разі банкрутства біржі.
Такі дії сприяють додатковому фінансовому навантаженню для покупців на УЕБ. Так як окрім надання 5% гарантійного платежу, покупці вже зобов’язані оплачувати авансовий внесок, який зараховується в платежі за двосторонніми договорами, та оплачувати електроенергію авансом (вся державна генерація працює по попередній оплаті).
Підсумовуючи, робимо висновок, що положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП визначено, що всі учасники ринку повинні мати рівні права та умови доступу до інфраструктури та механізмів ринку. Нормативними документами не має прямого визначення поняття «гарантійний внесок» для двосторонніх договорів.
Запроваджений механізм внесення такого гарантійного внеску навантажує лише одну сторону відносин — покупців, що є проявом дискримінації та не враховує реальної платоспроможності малих і середніх постачальників, яким набагато важче акумулювати значні кошти під гарантії, а банки вимагають додаткові забезпечення під такі гарантії, що ще більше обтяжує бізнес. Такими діями УЕБ зменшує зацікавленість малих та середніх підприємств до участі в торгах як конкурентоспроможних учасників, що веде до монополізації та зростання цін на електричну енергію.
Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами у процесі погодження запровадження механізму формування та внесення гарантійного забезпечення під виконання зобов’язань за двосторонніми договорами учасниками торгів на УЕБ діяв лише в інтересах засновників та бенефіціарних власників УЕБ, з метою збагачення та збільшення їх капіталів, а не в інтересах бізнесу, а тим паче споживачів як кінцевої ланки учасників ринку електричної енергії.
*Вся наведена інформація міститься у відкритих джерелах