Загрузка...

Блог

У 2019–2020 роках Держенергонагляд не здійснював контроль в електроенергетиці та теплопостачанні

Протягом 2019–2020 років Державна інспекція енергетичного нагляду України не здійснювала заходи нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання, заявляє Рахункова палата на офіційному сайті.

Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній інспекції енергетичного нагляду України. 

"Протягом 2019–2020 років Державна інспекція енергетичного нагляду України не здійснювала заходи нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній інспекції енергетичного нагляду України", - зазначає Рахункова палата.

Повідомляється ,що за два роки на керівництво та управління у сфері енергетичного нагляду Держенергонагляд загалом використав 226,6 млн грн (95,1% затверджених бюджетних призначень). При цьому через неефективне управління залишилися не використаними 11,5 млн грн, а ще 25 млн грн використані з порушенням вимог чинного законодавства та непродуктивно. Крім того, неефективно використано державне майно вартістю понад 5 млн грн через неналежне приймання-передачу з балансу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Аудитом встановлено, що у 2019 році Держенергонагляд здійснював здебільшого організаційні заходи: набирав персонал, вирішував питання забезпечення працівників приміщенням, засобами зв’язку, технікою, транспортом тощо. У 2020 році було законодавчо заборонено проводити заходи державного нагляду (контролю) в рамках запобігання поширенню COVID-19.

Тому в цей період Держенергонагляд не перевіряв дотримання суб’єктами господарювання, які підлягають державному енергетичному нагляду (контролю), вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації та технічного стану електричних станцій, установок і мереж та систем теплопостачання (теплоспоживання).

"Загалом в Україні майже 60 тисяч вищезазначених суб’єктів. Відсутність перевірок вплинула на стале функціонування об’єднаної енергетичної системи країни і сфери теплопостачання. Адже технічний стан обладнання, що використовується цими суб’єктами, наближається до критичного через високий ступінь зношеності і є джерелом підвищеної небезпеки. Як наслідок – постійно відбуваються позапланові відключення споживачів від електро- та теплопостачання для проведення ремонтних робіт", - наголосили в Рахунковій палаті.

Зокрема, у незадовільному стані перебувають 95% розподільчих електричних мереж, які безпосередньо живлять споживачів. Через технологічні порушення цих мереж споживачі не отримали у 2019 році 39,5 млн кВт. г електроенергії, у 2020 році – 53 млн кВт. годин. Проєктний термін експлуатації обладнання більшості електростанцій вичерпаний. Зростання у 2020 році на 13% кількості технологічних порушень призвело до вимушених простоїв (з 409 у 2019 році до 461 у 2020 році). Кількість технологічних порушень під час опалювального періоду 2019–2020 років зросла в 3,7 раза у порівнянні з 2016-2017 роками.

Аудитори вказують, що зазначене є наслідком відсутності цілісної системи нормативно-правового регулювання питань державного нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. У державних цільових програмах не визначені питання контролю за технічним станом об’єктів, режимами енергоспоживання, дотриманням вимог безпеки, що здійснюється Держенергонаглядом.

Через прогалини у законодавстві не запроваджені дієві механізми державного нагляду (контролю) за технічним станом та організацією експлуатації об’єктів газової інфраструктури. Державний нагляд у цій сфері не здійснює жодний центральний орган виконавчої влади.

Постійні зміни у системі центральних органів виконавчої влади, що передбачали неодноразово реорганізацію профільного міністерства, яке забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях енергетики та теплопостачання (Міненерговугілля, Мінекоенерго та Міненерго), а також зміни його керівництва негативно позначалися на організації діяльності Держенергонагляду.

"Керівництво профільного Міністерства не забезпечило належне спрямування і координацію діяльності Держенергонагляду. Окремі повноваження Міністра щодо такої діяльності здійснювалися несвоєчасно, а окремі не здійснювалися взагалі", - підсумували в Рахунковій палаті.


Коментувати