Український ринок BESS увійшов у європейську четвірку: що змінюється для власників об'єктів

Україна — у топ-4 ринків BESS Європи: що буде з дохідністю батарей, коли конкуренція зросте? ⚡️

У 2025 році Україна вперше увійшла до п'ятірки найбільших ринків систем зберігання енергії (BESS) в Європі — а якщо точніше, посіла 4-те місце. Про це йдеться у щойно опублікованому European Battery Market Outlook 2026–2030 від SolarPower Europe: за рік в Україні ввели в експлуатацію майже 3 ГВт·год нових потужностей накопичувачів — це вп'ятеро більше, ніж роком раніше. Попереду лише Німеччина, Велика Британія та Італія.

Український ринок росте не так, як європейський

У звіті українську ситуацію виділяють окремо. За словами голови правління Асоціації сонячної енергетики України (АСЕУ) Владислава Соколовського, український ринок структурно відрізняється від решти Європи саме в сегменті розподіленої генерації: якщо в Європі домашню батарею зазвичай купують, щоб оптимізувати рахунки за електроенергію і зберігати вироблену сонячними панелями енергію, то в Україні її купують, щоб просто мати світло. АСЕУ брала участь у підготовці українського розділу звіту SolarPower Europe.

У самій SolarPower Europe це підтверджують: керівниця напряму Battery Storage Europe Platform Соня Рістеска зазначає, що після масштабних пошкоджень енергоінфраструктури накопичувачі перетворилися з інвестиційної можливості на критично важливий актив для стабільності мережі.

Ринок диверсифікується — і це змінює правила гри

Ще один показовий факт зі звіту: сумарна частка топ-5 ринків у загальноєвропейських встановленнях впала з майже 80% у 2024 році до 62% у 2025-му. Тобто зростання BESS в Європі більше не концентрується в кількох великих країнах — воно поширюється, і Україна та Болгарія (яка посіла 5-те місце з 2,7 ГВт·год) — приклад цього тренду.

Для інвестора це означає одне: ринок, у якому ще недавно було мало гравців, швидко заповнюється. А що більше активів працює на одних і тих самих цінових спредах, то складніше повторити сьогоднішню дохідність через кілька років — це базова ринкова логіка, яка стосується будь-якого BESS-ринку, включно з українським.

Гнучкість — попит, який тільки зростатиме

За оцінкою Європейської комісії, потреба енергосистеми ЄС у гнучкості зросте до 24% сукупного попиту на електроенергію (288 ТВт·год) вже до 2030 року — і до 30% (2 189 ТВт·год) до 2050-го. Для порівняння: у 2021 році цей показник становив лише 11%. Основний драйвер — зростання частки сонячної та вітрової генерації, яку потрібно балансувати.

Це системний, а не тимчасовий попит: чим більше в мережі відновлюваної генерації, тим більше потрібно технологій, здатних згладжувати коливання. УЗЕ — одна з небагатьох технологій, здатних робити це на потрібному масштабі.

Що це означає для бізнесу

Україна не просто наздоганяє Європу за темпами встановлення BESS — вона входить у число лідерів. Але швидке зростання ринку означає і швидке зростання конкуренції: цінові спреди, на яких сьогодні заробляють перші проєкти, з часом звужуватимуться в міру появи нових потужностей.

Для бізнесу, який розглядає УЗЕ як інвестицію, це означає одне: оцінювати проєкт варто не лише за сьогоднішньою ціною і спредом, а й за тим, як зміниться структура доходу активу протягом усього терміну його роботи.